Хатхор — богиня кохання, музики й бенкету

Хатхор — єгипетська богиня неба, кохання й жінок, музики, танцю й радості, покровителька матерів. Її зображали коровою, жінкою з коров’ячими вухами або жінкою із сонячним диском між коров’ячими рогами. Її ім’я означає «Дім Гора», а головний її храм стоїть у Дендері.

«Британіка» додає, що це ім’я, можливо, не первісне і що Хатхор була тісно пов’язана з богом сонця Ра — як його донька або його «око». Любили її по всьому Єгипту: культ Хатхор знали від копалень Синаю до цвинтарів Фів.

Шукайте один із трьох образів. Корова, часто із сонячним диском між рогами. Жінка, у якої роги й диск правлять за корону. І обличчя анфас, з коров’ячими вухами й важкою перукою, закрученою на кінцях назовні. Останнє — велика рідкість: єгипетське мистецтво майже завжди малювало обличчя в профіль. Саме таке обличчя вінчає колони її храмів — у Дендері ним увінчано колони великої зали.

Допомагають і її інструменти. Систр — брязкальце з дзвінкими металевими прутиками — належав насамперед їй. У музеї Метрополітен є систр з єгипетського алебастру, якому близько 4300 років: на ньому ім’я царя Теті й присвята «Хатхор, володарці Дендери». Музей пише, що його звук мав заспокоювати небезпечних богів, і насамперед саму Хатхор. Ще одна прикмета — менат, важке намисто з намистин із противагою: її жриці струшували його, як брязкальце.

Обережніше з Ісідою. Від Нового царства Ісіда теж носить роги й диск, і розрізнити богинь буває важко. Якщо є підпис, читайте його: ім’я Хатхор пишеться соколом усередині дому — буквально «Дім Гора», а ім’я Ісіди починається зі знака трону.

Око Ра й червоне пиво

У «Книзі небесної корови» — тексті, знайденому на одному з позолочених ковчегів Тутанхамона й у гробниці Сеті I, — Ра постарів, і люди замишляють проти нього лихе. Боги радять послати на них його Око. Око виходить у подобі Хатхор і починає вбивати; у люті вона стає Сехмет, «Могутньою». Ра передумує, але зупинити її вже не може. Тоді він наказує зварити сім тисяч глеків пива, забарвити його червоною охрою й уночі розлити по полях. Уранці богиня бачить «кров», п’є, хмеліє й забуває про різанину. Люди врятовані.

Наскільки Хатхор і Сехмет — одна богиня, джерела вирішують по-різному. «Британіка» вважає Сехмет окремою богинею війни, яку шанували в Мемфісі; її, як і інших грізних богинь, звали Оком Ра й інколи ототожнювали з Хатхор.

Далека богиня

В іншому міфі Око Ра свариться з батьком і йде в південні пустелі розлюченою левицею. Посланець — Тот в одній версії, Шу чи Онуріс в інших — умовляє її повернутися. Повернувшись, вона знову стає лагідною, і Єгипет святкує.

Хатхор смішить Ра

У повісті про Гора й Сета, що збереглася на папірусі з Бібліотеки Честера Бітті в Дубліні, є сцена, яка дивує сучасного читача. Ра образили на суді, він іде й лягає, ображений. Хатхор приходить до нього й піднімає поділ; великий бог сміється, підводиться й повертається судити. У тій самій повісті вона зцілює очі Гора молоком газелі.

Сім Хатхор

Народні казки знають Хатхор у семи подобах: вони приходять до новонародженого й оголошують його долю. У «Казці про приреченого царевича» — її папірус зберігається в Британському музеї — Сім Хатхор провіщають царевичу смерть від крокодила, змії або собаки.

Дендера — її місто. Храм, що стоїть там сьогодні, збудували за Птолемеїв і закінчили за римського імператора Тиберія на фундаментах, які сягають щонайменше часів Хуфу; це один із найкраще збережених храмів Єгипту. Стелю однієї з каплиць на його даху — Дендерський зодіак — у 1820-х роках вивезли до Франції, і тепер він у Луврі.

Щороку її статуя пливла Нілом із Дендери до Едфу, у гості до Гора. У фіванському некрополі вона була «Володаркою Заходу» й зустрічала померлих, а цариця Хатшепсут збудувала їй каплицю у своєму храмі в Дейр-ель-Бахрі. На бірюзових копальнях Синаю її звали «Володаркою бірюзи», а як покровительку чужих земель її шанували й далеко за межами Єгипту.

До Хатхор зверталися по кохання, дітей і щасливі пологи. Вона була володаркою музики й хмелю, і свята на її честь минали гучно. Розкопуючи храм Мут у Карнаку, єгиптологиня Бетсі Браян з Університету Джонса Гопкінса знайшла сліди «портика сп’яніння» часів Хатшепсут і дослідила Свято сп’яніння, що розігрувало міф про червоне пиво (NBC News, 2006).

Бенкети з музикою й вином теж були її світом, і найкраще про них розповідають розписи гробниць. На фрагменті з гробниці Небамона у Британському музеї дві музикантки дивляться просто на глядача — для єгипетського мистецтва велика рідкість.

По смерті вона зустрічала померлих. «Британіка» пише, що в Пізню добу жінки сподівалися з’єднатися з Хатхор у потойбічному світі так само, як чоловіки сподівалися стати Осірісом. А греки, познайомившись із нею, впізнали в Хатхор свою Афродіту.

• Її обличчя — одне з небагатьох, намальованих анфас. Єгипетські митці майже всіх зображали в профіль; Хатхор і карлик Бес — найвідоміші винятки.
• Бірюза належала їй. На копальнях Синаю її звали «Володаркою бірюзи».
• Систр її пережив. Разом із культом Ісіди він розійшовся по всій Римській імперії, а схожі брязкальця досі звучать на службах коптської та ефіопської церков.
• У її храмі небо на стелі. Дендерський зодіак показує дванадцять знаків, п’ять відомих тоді планет і два затемнення.

Хатхор має найвеселішу будівлю міста — Клуб, що називається «Бенкет Хатхор». Він стоїть на лівому боці площі, між Палатами біля Нілу й Чертогом Сешат, і через площу дивиться на великого сфінкса. Широка колонада — вісім колон-папірусів із картушами й стовпчиками ієрогліфів, а між ними — сцени бенкету, як у гробницях Фів: арфістка, музикантки з лютнею й подвійною флейтою, танцівниці, акробатка, що вигнулася місточком, гості з лотосами й слуги з глеками вина. За ними світиться стіна з бірюзового фаянсу — уклін «Володарці бірюзи».

Вивіска — золотом на лазуриті, із систрами й намистами-менатами; біля сходів горять жаровні, вхід зачиняють золоті стулки із систрами. На даху, під виноградною перголою з вогниками, стоїть золота голова Хатхор із коров’ячими вухами, смугастою перукою й сердоліковим сонячним диском між рогами. Ліворуч від неї — велика арфа, праворуч — систр із кішкою Бастет нагорі й бубон.

Клуб відчинено: усередині — її нічне свято, бар із червоним пивом під розписом, де п’є Сехмет, колони з ликом Хатхор, як у Дендері, арфістка на помості й коло для танців «сонце Хатхор». Усе про нього — на сторінці «Бенкет Хатхор». А ще можна надіслати другові подарунок в обгортці «Систр» — «брязкальце богині Хатхор» — і згадати наше 31-ше звання, «Слуга бога»: знатні жінки часто служили Хатхор жрицями. Докладніше — у путівнику містом.

• «Британіка»: Hathor, Dendera, Edfu, Sekhmet, sistrum.
• Музей Метрополітен: систр царя Теті; систр із гімном Хатхор.
• Лувр: Дендерський зодіак, D 38; Британський музей: бенкет із гробниці Небамона.
• Бібліотека Честера Бітті: єгипетські папіруси — повість про Гора й Сета.
• NBC News, 2006: Бетсі Браян про Свято сп’яніння.
• Richard H. Wilkinson, «The Complete Gods and Goddesses of Ancient Egypt» (Thames & Hudson, 2003); Geraldine Pinch, «Egyptian Mythology» (Oxford University Press, 2004).