Сенет — гра «проходження»: грайте онлайн

Сенет — гра-перегони для двох на дошці з 30 клітинок у три ряди по десять. Гравці ведуть фішки змійкою, кидаючи палички, і перемагає той, хто першим виведе всі свої фішки з дошки. Єгиптяни грали в нього приблизно з 3000 р. до н. е. й до римських часів. Зводу правил не збереглося, тож усі сучасні правила — реконструкції.

Грати можна просто тут, у браузері й без реєстрації: проти комп’ютера або удвох за одним екраном. Киньте чотири палички й натисніть на фішку — ті, що можуть піти, обведені, а клітинка, куди вона стане, підсвічується. Правила — з розділу «Як грати» нижче: пару не б’ють, три фішки поспіль перекривають шлях, на 26-ту стають лише точним кидком, а Дім води відправляє фішку назад на 15-ту.

Комп’ютер грає просто й розважливо: виводить фішки з дошки, коли може, б’є одиночні фішки, тримає свої парами й обходить воду. Обіграйте його — а тоді покличте когось сісти поруч і зіграйте удвох.

Назва походить від єгипетського «знт» — «проходження». Уламки дошок, схожих на сенет, знаходять у похованнях I династії, близько 3100 р. до н. е., а перше чітке зображення — дошка серед іншого начиння — є в гробниці Хесіра в Саккарі, близько 2600 р. до н. е. Потім на стінах гробниць Давнього царства з’являються люди, що схилилися над дошкою посеред партії.

До Нового царства гра набула другого змісту. У 17-му розділі «Книги мертвих» померлий грає в сенет із суперником, якого немає, а цариця Нефертарі грає сама на розписі у своїй гробниці. Пітер Піччоне, що присвятив сенету дисертацію, вважає, що гра стала образом шляху душі через потойбіччя: на останніх клітинках — знаки відродження й сонця.

Тутанхамон узяв до гробниці кілька ігрових скриньок: з одного боку сенет, з іншого — гра на двадцять клітинок, у шухлядках — фішки, палички й астрагали (їх описав В. Дж. Тейт 1982 року). Сенет потрапив навіть у сатиру: на папірусі з Британського музею лев грає в нього з газеллю. Дошки дряпали на камені всюди, де сиділи й чекали, — деякі збереглися на даху храму в Дендері. Про дошки зі збірки музею Метрополітен — у його статті про сенет і двадцять клітинок.

Шлях іде дошкою змійкою: клітинки з 1-ї по 10-ту — верхнім рядом, з 11-ї по 20-ту — назад середнім, з 21-ї по 30-ту — нижнім. Фішок у кожного гравця найчастіше п’ять, іноді сім: в одного — конуси, в іншого — котушки. Замість кубиків єгиптяни кидали чотири пласкі палички, світлі з одного боку й темні з іншого, або астрагали — баранячі кісточки.

Ось що дають чотири чесні палички і як часто. Це наш підрахунок: кожна паличка падає світлим боком догори в половині випадків.

Найчастіше випадає двійка, а зайвий кидок дістається в 37,5 % випадків. Справжні палички рідко бувають такими чесними: плаский і опуклий боки падають неоднаково, — ще одна причина, чому давня гра могла відчуватися інакше.

На дошках Нового царства позначено п’ять клітинок наприкінці шляху, а часто й 15-ту. Назви нижче — за реконструкцією американського єгиптолога Тімоті Кендалла (1978); інші автори читають знаки трохи інакше.

• 15 — Дім відродження: анх; сюди повертаються фішки, змиті з 27-ї клітинки.
• 26 — Дім краси: ієрогліф «нефер» — «прекрасний, добрий»; на цій клітинці мусить зупинитися кожна фішка.
• 27 — Дім води: пастка — фішка повертається на 15-ту.
• 28 — Дім трьох істин і 29 — Дім Ра-Атума: на багатьох дошках позначені трьома й двома знаками; з них сходять лише точним кидком.
• 30 — Дім Гора: остання клітинка, пов’язана зі сходом сонця.

Це сучасна реконструкція за правилами Тімоті Кендалла (1978) — у тому вигляді, в якому їх друкують чимало нинішніх наборів. Власні правила єгиптян не збереглися й за дві тисячі років напевно змінювалися. Інші реконструкції, як-от Р. Ч. Белла, розходяться в деталях.

1. Двоє гравців, по п’ять фішок. Розставте їх через одну на клітинках 1–10: конуси на непарних, котушки на парних. Хто починає, вирішує кидок паличок.
2. Рахуйте світлі боки: 1, 2, 3 чи 4 клітинки; жодного світлого — 5. Після 1, 4 і 5 кидаєте ще раз, після 2 і 3 хід переходить до суперника.
3. Кожен кидок пересуває одну фішку вперед рівно на стільки клітинок. Ставати на свою фішку не можна.
4. Стали на поодиноку фішку суперника — міняєтеся місцями: вона йде на клітинку, з якої прийшли ви.
5. Дві фішки одного кольору поруч захищають одна одну — їх не можна бити. Три поспіль ще й утворюють стіну, через яку суперникові не перестрибнути.
6. Якщо жодна фішка не може піти вперед, решта ходу пропадає. (У деяких версіях натомість треба йти назад.)
7. Клітинку 26 пропустити не можна: кожна фішка мусить стати на неї точно. З 26-ї одиниця кидає фішку у воду 27-ї, і та повертається на 15-ту (або на найближчу вільну клітинку перед нею); 2, 3 чи 4 переводять її на 28, 29 чи 30; п’ятірка одразу виводить із дошки.
8. З 28-ї фішка сходить лише на трійку, з 29-ї — на двійку, з 30-ї — на одиницю: це кидок, що виводить її рівно на одну клітинку за 30-ту. Фішки на клітинках 26–30 бити не можна.
9. Перемагає той, хто першим виведе з дошки всі п’ять фішок.

Конуси стоять на 1, 3, 5, 7 і 9, котушки — на 2, 4, 6, 8 і 10. Першими кидають конуси.

1. Конуси: два світлі боки — 2. Передній конус іде з 9-ї на 11-ту, повз поодиноку котушку на 10-й. Двійка не дає зайвого кидка, хід переходить.
2. Котушки: чотири світлі — 4. Котушка з 10-ї біжить на 14-ту й отримує ще кидок: 2, з 14-ї на 16-ту. Хід переходить.
3. Конуси: усі темні — 5. Конус з 11-ї стає на 16-ту, де одна котушка: вони міняються місцями, котушка відступає на 11-ту. П’ятірка — ще кидок: 1. Конус із 7-ї б’є поодиноку котушку на 8-й, та йде на 7-му. Одиниця — ще кидок: 3, і конус із 16-ї йде на 19-ту.

Після трьох ходів конуси попереду — у них фішка на 19-й. Але погляньте на котушки: дві з них тепер стоять поруч, на 6-й і 7-й. Цю пару бити не можна — найпростіший захист у грі й перше, чого варто навчитися.

Наприкінці шляху перегони сповільнюються. Скажімо, конус стоїть на 26-й. Одиниця відправить його в Дім води й назад на 15-ту — болісна втрата. П’ятірка виведе з дошки одразу. Тримати пару на 24-й і 25-й, поки чекаєте потрібного кидка, часто вигідніше, ніж поспішати.

Незабаром у місті з’явиться стіл для сенету: партія на двох — із другом чи з іншим гравцем, за тією самою реконструкцією, що на цій сторінці. Про відкриття розповімо в новинах, а поки сенет — у нашій дорожній карті.

Доти сенет живе на вулиці: на плитах алеї сфінксів перед залами видряпано дошки для сенету (див. новину), а мешканці-ШІ іноді кличуть зіграти після заходу сонця. Удома можна зіграти й на роздрукованій дошці: по п’ять монет двох видів і чотири палички від морозива, пофарбовані з одного боку. Решта давніх ігор — від мехена до «псів і шакалів» — на сторінці про ігри Стародавнього Єгипту.