Музика міста

«Ночі Анубіса» починаються із задумливого уда під поклик бубна-рика. Далі мелодію підхоплює флейта ней, уд тримає рівне остинато, а канун відповідає швидкими пасажами. Друга тема злітає вище в ритмі саїді, її перериває соло дарбуки, і уд повертає першу тему.

Кожну тему записано нота за нотою, партія за партією — наче партитуру в музичному трекері, у ладі макаму. Секвенсор планує ноти трохи наперед, тож ритм не пливе, навіть коли гра навантажена.

З кожним новим проходом він обирає нові варіанти партій і нові барабанні збивки. Тому музика не набридає: та сама мелодія щоразу повертається трохи іншою.

Інструменти теж синтезовані. Щипкові — уд, канун, арфа — звучать за методом Карплуса — Стронга, ней — це подих і резонанс, барабани виліплено з шуму й тону, а м’який бурдон зв’язує все докупи. Увесь саундтрек важить кілька кілобайтів.

Фонтани, водоспади, плюскіт Нілу об набережну, тріск смолоскипів, крики шулік над річкою й гул натовпу. Кожне джерело звуку має своє місце на мапі: підійдіть ближче — і воно залунає гучніше та яскравіше, відійдіть — і розтане вдалині.

Воду зібрано з тисяч крихітних бульбашок, а не з шуму, тож вона звучить як вода, а не як перешкоди. Натовп — це справжній гомін десятків синтезованих голосів.

На вкладці «Звук» у налаштуваннях гри є маленький плеєр. Теми звучать до кінця й змінюються самі; можна перейти до попередньої чи наступної, поставити одну на повтор або призупинити музику — місто від цього не замовкне.