Ра — бог сонця, що пливе небом

Ра (в англомовних наукових книжках — Re, «Ре») — єгипетський бог сонця й один із богів-творців. Удень він перетинав небо в човні, уночі пропливав підземний світ, перемагав змія Апопа й на світанку народжувався знову. Його місто — Геліополь, а від IV династії кожен фараон називав себе «сином Ра».

Більшу частину єгипетської історії він стояв на вершині пантеону. Інші боги брали його силу разом з ім’ям — Амон став Амоном-Ра, бог-крокодил Себек — Себеком-Ра, — а «Британіка» називає Ра батьком Маат, джерелом правди й порядку у світі.

Найчастіше це чоловік із головою сокола, увінчаний сонячним диском, який обвиває кобра. У такій подобі його нерідко звуть Ра-Горахті, «Ра — Гор обрію», і його легко сплутати з Гором. Просте правило: голова сокола із сонячним диском і коброю — це Ра; Гор як цар зазвичай носить подвійну корону Верхнього й Нижнього Єгипту. На розписній стелі Аафенмута в музеї Метрополітен, якій близько 2900 років, чоловік підносить дари сокологоловому богові сонця саме в такій подобі.

Сонце змінювало вигляд і впродовж дня. «Британіка» описує давнього творця Атума як сонце, що заходить і за ніч має оновитися, щоб уранці постати Хепрі, а опівдні — Ра. Хепрі — жук-скарабей: він викочує сонце на небо, як гнойовик свою кульку. У нічному човні Ра часто зображують із головою барана.

А інколи Ра — це просто диск: червоне чи золоте коло, часто з коброю, що звисає з нього, над дверима, на човні чи на голові іншого бога.

Перший ранок

У Геліополі навчали, що спершу не було нічого, крім Нуна — темних вод хаосу. Творець піднявся з них на перший пагорб суходолу, створив сам себе, а потім і інших богів — за «Британікою», вісьмох, які разом із ним склали Еннеаду, Дев’ятку Геліополя. У цій оповіді творець — Атум або Ра-Атум, і єгипетських жерців такий збіг не бентежив.

Люди зі сліз

Одне з пояснень того, звідки взялися люди, тримається на грі слів. Єгипетською «люди» (ремет) звучить схоже на «сльози» (реміт), і в замовлянні Середнього царства творець каже, що створив богів зі свого поту, а людей — зі сліз свого ока.

Два човни й змій

Щодня Ра плив небом у денному човні, на заході сонця пересідав у нічний і на дванадцять годин ночі йшов до підземного світу. В одну з цих годин на нього нападав змій Апоп. За «Британікою», змія вражав списом Сет, що стояв на носі човна як страж Ра, — той самий Сет, який убив Осіріса. Знищити Апопа назавжди було неможливо, тож битва поверталася щоночі, а цар і жерці здійснювали обряди, допомагаючи Ра перемогти.

Ра старіє

Вічно молодим Ра не лишився. У «Книзі небесної корови» його кістки зі срібла, плоть із золота, а волосся з лазуриту, і люди починають замишляти проти старого царя. Звідси — історія його Ока, Хатхор, і червоного пива. Після неї, втомившись від світу, Ра йде на небо на спині богині неба Нут, що прибрала подобу корови.

Ісіда й таємне ім’я

Ще одну історію записано на папірусі доби Рамессидів, що зберігається в Турині, — як замовляння від зміїного укусу. Ісіда ліпить змію із землі та слини самого Ра. Змія кусає старого бога, і ніхто не може його вилікувати. Ісіда обіцяє зцілити Ра, якщо він відкриє їй своє таємне ім’я; зрештою він погоджується, і вона здобуває над ним владу. Замовляння потім читали над справжніми покусаними: як зцілився Ра, так зцілиться й хворий.

Геліополь, єгипетською Іуну (біблійний Он), лежав там, де нині північний схід Каїра. Це був центр радше релігійний, ніж політичний, і в Новому царстві його храм Ра поступався розмірами лише храмові Амона у Фівах. За V династії культ Ра став державним, і царі цієї династії будували особливі сонячні храми з масивним обеліском просто неба.

Від Геліополя мало що лишилося. Обеліск Сенусерта I досі стоїть на місці й вважається найдавнішим із тих, що збереглися. Два інші, які поставив там Тутмос III, помандрували значно далі: це «Голки Клеопатри» — одна на набережній Темзи в Лондоні, друга в Центральному парку Нью-Йорка.

Фіви теж поєднали сонце зі своїм богом: Амон-Ра понад тисячу років був царем богів. За Ехнатона шанування звузилося до самого сонячного диска — Атона; «Британіка» називає це радикальним спрощенням сонячного культу, і пережити свого царя воно не змогло.

Насамперед Ра був богом царів. Від IV династії фараон — «син Ра», а ім’я Ра входило до тронних імен, які царі брали під час коронації. Його носять найвідоміші імена: Хафра, будівничий другої піраміди Гізи, і Рамзес — «Ра народив його».

Прості єгиптяни зустрічали бога сонця в амулетах. Скарабей Хепрі був одним із найпоширеніших оберегів Єгипту, і його клали до гробниці, щоб померлий відродився, як ранкове сонце. У потойбічному світі померлі сподівалися потрапити до човна Ра, а в Новому царстві тексти царських гробниць поєднали Ра з Осірісом, володарем померлих: щоночі сонце проходило крізь смерть і поверталося.

• Ра чи Ре? Єгипетське письмо не записувало голосних, тож точного звучання імені не знає ніхто. Українською звично «Ра», а англомовні єгиптологи часто пишуть Re. Бог той самий.
• Човен Хуфу називають «сонячним». Кедровий корабель віком 4500 років, знайдений біля Великої піраміди 1954 року, тепер стоїть у Великому єгипетському музеї. Чи будували його для плавби з Ра, чи це похоронний човен царя, сперечаються досі.
• Нічний шлях сонця має мапу. «Амдуат» — «Те, що в підземному світі» — на стінах царських гробниць Нового царства в Долині царів описує дванадцять годин ночі одну за одною.

Ра належить зала ігрових автоматів — Скарбниця Ра в задньому ряду біля Нілу, ліворуч від алеї обелісків. Два її пілони з пісковику згори донизу вкриті розписаними ієрогліфами й царськими картушами. Між ними стоїть золотий ковчег, улаштований як ігровий автомат: три сімки на барабанах, над ними крилате сонце, важіль із сердоліковою кулькою.

Усередині — три автомати. У «Сімках Ра» дикий символ — Сонце Ра: воно подвоює виграш лінії, два сонця — збільшують його вчетверо, а три сонця платять 200 ставок. Два інші автомати — «Книга Тота» і «Скарби Гора». Кожен спін розігрує сервер, і на довгій дистанції кожен автомат повертає близько 95 % ставок — ми перевірили це на 100 мільйонах змодельованих спінів. Це гра для задоволення на безкоштовні дебени, і жодна система цих шансів не змінює.

Найкорисніше в місті — його човен. Човен Ра, золота барка з носом і кормою у формі папірусу та святилищем із сонячним диском, швартується біля набережної. Коли він на місці, угорі екрана загоряється золота кнопка: натисніть — і човен вивантажить у ваш гаманець безкоштовні дебени, 5 000 на першому рівні й на 250 більше за кожен наступний, плюс трохи досвіду. Потім він відпливає й повертається за десять хвилин. Докладніше — на сторінці нагород.

Ра трапляється і в інших місцях:

• Найвище з п’ятдесяти звань, «Обранець Ра», узято з тронного імені Рамзеса II — Усермаатра Сетепенра, «сильна правда Ра, обранець Ра». Усі звання — на сторінці звань.
• Серед швидких фраз чату є «Слава Ра!», а подарунок можна загорнути в обгортку «Човен Ра».
• Остання тема міської музики — «Нічна барка Ра»: вона погойдується в розмірі 6/8, як човен на воді.
• Диск на вежі Палат біля Нілу, промені якого закінчуються долонями з анхами, — не Ра, а Атон Ехнатона, намальований так, як його малювали в Амарні.
• Монети міста названо на честь дебена — справжньої єгипетської міри ваги; про це — на сторінці про дебен.

• «Британіка»: Re, Atum, Apopis, Heliopolis.
• Музей Метрополітен: стела Аафенмута.
• Richard H. Wilkinson, «The Complete Gods and Goddesses of Ancient Egypt» (Thames & Hudson, 2003); Geraldine Pinch, «Egyptian Mythology» (Oxford University Press, 2004).