М’які й жорсткі руки

М’яка рука — та, де туз рахується як 11: A♠ 6♦ — це м’які 17. Одна карта таку руку не спалить, бо туз завжди може стати одиницею. Жорстка рука — без туза або з тузом, який мусить рахуватися як 1: A♠ 6♦ 9♣ — жорсткі 16. М’які руки грають сміливіше: беруть або подвоюють там, де на тій самій жорсткій сумі зупинилися б.

• K♠ 7♥ — жорсткі 17. Туза немає.
• A♣ 7♦ — м’які 18. Туз рахується як 11, на нашому столі руку показано як «8 / 18».
• A♣ 7♦ 5♠ — жорсткі 13. З тузом як 11 було б 23, тому туз рахується як 1.
• A♥ A♠ — м’які 12. Як 11 може рахуватися лише один туз: два дали б 22.
• A♥ 5♣ 5♦ — м’які 21. Три карти, тож це не блекджек, але туз і далі 11.
• A♦ 10♠ першими двома картами — блекджек, виплата 3 до 2.

М’яка рука може стати жорсткою, але не навпаки. Якщо туз одного разу довелося рахувати як 1, він залишається одиницею до кінця руки.

М’яка стартова рука — туз із картою від 2 до 9 — приходить приблизно в одній роздачі з десяти (9,5 %). Вона трапляється рідше за жорсткі суми, тому цю частину таблиці вчать останньою, а забувають першою.

На жорстких 16 вас спалює будь-яка карта від шістки й вище. На м’яких 16 (A,5) — жодна: десятка перетворить їх на жорсткі 16, туз — на м’які 17. Беручи карту на м’якій руці, ви нічим не ризикуєте, і питання лише в тому, чи досить добра сума, щоб на ній зупинитися.

М’які 17 і менше для цього надто слабкі. Круп’є, якщо не перебрав, завжди закінчує на 17 чи більше, тож ваші 17 його не обіграють — у кращому разі буде нічия, — а все, що нижче, виграє лише за перебору круп’є. Тому таблиця ніколи не зупиняється на м’яких 17 і менше: вона бере карту або подвоює, якщо в круп’є слабка карта.

• A,8 і A,9 (м’які 19 і 20) — досить.
• A,7 (м’які 18) — досить проти 2, 7 і 8; подвоїти проти 3–6, а якщо подвоїти не можна — досить; ще проти 9, десятки й туза.
• A,6 (м’які 17) — подвоїти проти 3–6, інакше ще.
• A,4 і A,5 — подвоїти проти 4–6, інакше ще.
• A,2 і A,3 — подвоїти проти 5–6, інакше ще.

Якщо ви взяли карту, а рука лишилася м’якою, і далі дивіться м’які рядки, але подвоїти вже не можна: «П» тепер означає «ще», а «Пд» — «досить». Якщо рука стала жорсткою, переходьте до жорстких рядків повної таблиці.

Одна рука: з м’якої в жорстку

У вас A♠ 2♥ проти дев’ятки круп’є: м’які 13 — ще. Приходить 4♣: м’які 17, рядок досі м’який, знову ще. Потім 9♦: із тузом як 11 було б 26, тому туз стає одиницею, і у вас жорсткі 16. Тепер дивіться жорсткі рядки: 16 проти дев’ятки — знову ще. Три карти поспіль, і кожне рішення взято зі свого рядка таблиці.

Багато хто зупиняється на A,6, бо 17 «здаються» готовою рукою. Це не так. Проти шістки круп’є зупинка на м’яких 17 приносить +1,2 на 100 дебенів, «ще» — +12,9, подвоєння — +25,9. Проти десятки зупинка втрачає 42,0 на 100, а «ще» — лише 19,6.

За всіма картами круп’є звичка стояти на м’яких 17 коштує 0,25 % від усього поставленого — більше за половину всієї переваги закладу за нашим столом.

Проти двійки зупинка краща за подвоєння на три десятих дебена зі 100 — ця клітинка змінюється за столами, де круп’є бере на м’яких 17. Проти туза «ще» краще за зупинку на пів дебена. Із таких зазорів таблиця й складається: над жодним не варто мучитися, але разом вони складаються в помітну суму.

М’які руки важливі й для круп’є. Наш зупиняється на будь-яких 17, зокрема на м’яких, як-от A♣ 6♦, — це написано на сукні: «Круп’є стоїть на всіх 17». За багатьма іншими столами круп’є на м’яких 17 бере карту й отримує зайвий шанс покращити руку. За нашим розрахунком, таке правило коштує гравцям ще 0,21 %.